14 жовтня — Покрови Пресвятої Богородиці, велике християнське свято, надзвичайно шановане у православному світі й зокрема в Україні. Започатковане воно у Візантії, де було збудовано храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над цій  атмосфері  азарту завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. цій  атмосфері  азарту Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і
вони дали достойну відсіч чужинцям. В Україні свято Покрови набуло широкої популярності: Божа Матір Покрова вважалася покровителькою запорозьких козаків.  В цей день козаки збирали  Раду, на якій  відбувалися вибори нового отамана. У Борщівському НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. №3- гімназія ім. Р.Андріяшика» стало доброю традицією напередодні Покрови приймати учнів 2-их класів у «Козачата», а 5-их – у «Соколи». Педагоги – організатори Кондрат Г.О. та Чернова І.В. подбали про змістовні та цікаві сценарії, сумлінну підготовку юних артистів, святкове оформлення залу, відзнаки та солодощі для дітей. Ведучими заходу були Рожук Віталій та Васильців Валерія. Чудово виконали свої ролі кошовий отаман Голованчук Дмитро та сотники Чорнобай Арсен і Базюк Рорман.  Рдзинкою свят стали козацькі розваги – змагання між новоствореними командами «Калинонька» та «Вербиченька», «Любисток» і «М’ята». Саме там проявився справжній козацький дух та інтелект в одному поєднанні. У цій  атмосфері  азарту,взаємодопомоги і веселого сміху народжувались  нові  таланти та особистості, відчувався  дух згуртованості і дружби. Поважне журі у складі директора НВК Крохмалюка І.В., заступника директора з навчально-виховної роботи Сорокотяги О.Й. та практичного психолога Семків Ю.О. справедливо оцінило старання усіх команд та визначило переможців.  Хочеться відмітити, що переможцями стали усі учасники змагань, адже ідеєю виховного заходу був не лише фізичний розвиток наших школярів, а, насамперед, прагнення прилучити учнів до національних традицій, звичаїв та обрядів, загальнолюдських цінностей козацькоїкої моралі, історії рідного народу. Знати історію свого народу -  значить впевнено дивитися у майбутнє.. Нашому народу є чим  пишатися і на кого рівнятися.. Тож нехай козацькому роду довіку не буде переводу!